Продовжуємо серію інтерв’ю з провідними веслувальниками країни напередодні головного національного старту року – особистого чемпіонату України пам’яті Вячеслава СОРОКІНА. Слідом за Олегом КУХАРИКОМ, Павлом АЛТУХОВИМ, Марією КІЧАСОВОЮ-СКОРИК в рубриці «Перед стартом» неодноразова чемпіонка Європи серед молоді Людмила ЛУЗАН:
НАПЕРЕДОДНІ СТАРТУ
- До старту чемпіонату України залишається вже менше і менше часу. Передчуття прекрасні, дуже скучила за гонками, - зазначила Людмила на початку бесіди. – Цей сезон, дійсно, особливий. Зазвичай, ми вже з квітня постійно ганяємося, звикли до такого ритму змагань і навіть не здогадувалися, що може бути по-іншому. Напевно всі веслувальники з нетерпінням чекають чемпіонату, і я не виключення. Рахую дні до старту, не може вже дочекатися, коли вийду на старт змагань.
- Як пережили карантин?
- Добре. У мене була можливість тренуватися, звичайно не в такому режимі, як зазвичай, але я могла підтримувати свою форму і рухатися до своїх цілей. Тож не можу сказати, що карантин мені пішов в мінус – встигла відпочити, відновитися, так би мовити, перезавантажитися та з новими силами приступити до активних тренувань.
Коли оголосили про скасування Олімпіади, до останнього не вірила і продовжувала тренуватися. В цілому, не можу сказати, що я втратила мотивацію у зв’язку з цим. Для мене перенесення Олімпіади – це шанс стати ще краще, доказати всім і себе в першу чергу, що можу показувати достойний результат та відібратися в Токіо, і не просто відібратися, а завойовувати там медалі.
ЗНАМЕННИЙ СЕЗОН
- Минулий сезон став знаменним для жіночого каное України, адже була завойована ліцензія на перші Олімпійські ігри, де жінки будуть виступати в цьому виді веслування. Чи задоволені, взагалі, минулим сезоном?
- Враження від минулого сезону неоднозначні. З одного боку, знаю, що не проявила себе на всі сто відсотків, з іншого, дуже щаслива, що нам з Настею Четверіковою вдалося завоювати олімпійську ліцензію. Я дуже рада, що Україна має ліцензію в жіночому каное, і ми маємо шанс взяти участь в Олімпійських іграх. В цілому, сезон для мене вийшов не з кращих, але це стало додатковою мотивацією, щоб стати краще, і в цьому сезоні я це доведу.
- Наскільки хвилюючим для вас був чемпіонат світу, враховуючи, на цих змаганнях визначалися володарі олімпійських ліцензій?
- Так, було хвилююче, але не можу сказати, що це було якесь надзвичайне хвилювання. Ми були впевнені в своїх силах, знали, що завоювати ліцензію реально. Тому налаштовувалися без зайвих думок, виходили на старт та робили свою роботу. У підсумку своєї мети ми досягли, але знаю, що ми можемо краще виступати.
- Прокоментуйте, будь ласка, фінальну гонку «двійок»…
- Перед стартом була настанова від Юрія Чебана, який займається підготовкою каноїсток в збірній України, максимально відпрацювати від старту до фінішу. Всі суперники зубаті, всі рвалися до ліцензій, тож розкладати дистанцію було нічого. Сама гонка пройшла добре. Ми набрали гарну швидкість на половині дистанції та намагалися тримати ії до самого фінішу. Але на останні сто метрів нас не вистачило. Втім, як відомо, задачу ми виконали (до п’єдесталу в цьому виді програми найсильнішому українському екіпажу не вистачило 1,12 секунди. – пресслужба).
24 серпня 2019 року. Сегед. Олімпійську ліцензію взяли! Зліва направо: Анастасія ЧЕТВЕРІКОВА, головний тренер збірної України Юрій ЧЕБАН, Людмила ЛУЗАН, президент ФКУ Сергій ЧЕРНИШОВ
- Поговоримо також про національні змагання минулого року. Ви вперше за багато років програли в одиночці – на вашому рахунку лише одна перемога в шести фінальних гонках…
- Звісно, це мене засмутило, адже хочу вигравати будь-яку гонку, в якій беру участь. Але це мене не зламало. Мабуть, потрібно зробити цей крок назад, щоб потім зробити два кроки вперед. Впевнена, що так воно і буде. За рік, що минув, я дуже змінилася. Крім того, я почала тренуватися з Миколою Мацапурою, тож моя підготовка також змінилася. Я щаслива, що це відбулося і впевнена, ці зміни принесуть мені гарний результат.
НОВИЙ СЕЗОН. МАКСИМАЛЬНІ ЦІЛІ
- Як би оцінили роботу в період передсезонної підготовки?
- Я задоволена. До сезону я підходила в гарній формі, але, нажаль, не вдалося реалізувати цю готовність. Втім, я зараз також в хорошій формі, ми правильно підводимося до змагань. Головне, щоб змагання не відміняли, щоб ми увійшли у свій звичний режим та рухалися до поставлених цілей.
- Ви знаходитесь на зборі в Полтаві, Настя Четверікова – в Обухові. Вас не бентежить те, що не відпрацьовуєте «двійку»?
- Ні. Я ставлю високі цілі в «одиночці». Юрій Чебан зараз відпрацьовує «двійку», альтернативну нашому екіпажу з Настею Четверіковою. Мабуть для того, щоб визначити найсильніший варіант на Олімпійські ігри. Можливо, ми ще повернемося до нашого екіпажу, який вже не раз доказував свою силу на міжнародній арені і, впевнена, може боротися і за олімпійські медалі.
Повторюю: зараз я надмотивована на перемогу в «одиночці» в чемпіонаті України на дистанціях 200 та 500 м. На чемпіонаті Європи також націлююсь на максимальний результат. Що стосується наступного року, то зі свого боку прикладу всі сили, щоб відібратися на Олімпійські ігри. Все, як завжди, покаже вода.
- З цілями все зрозуміло. Хотів би задати таке питання. Фото ваших рук з мозолями в соцмережі, яке потім опублікував один з популярних спортивних сайтів, потрясло напевно всіх. Що заставляє вас терпіти таку біль?
- Олімпійська медаль – моя ціль і моя мрія. Як на мене, будь-яку біль можна стерпіти заради такої цілі. Я настільки звикла до цих мозолів, що не відчуваю цю біль. Люди дивуються, як я тримаю весло, а я не просто тримаю, а добиваюся високих результатів. Я жодного тренування не пропустила через таку особливість своїх рук. Чесно кажучи, коли дивлюсь на це фото, сама дивуюсь, як можна з такими мозолями веслувати. Просто треба дуже любити свою справу, щоб це терпіти. А я дуже люблю веслування.
14 липня. Рачіце. Анастасія ЧЕТВЕРІКОВА та Людмила ЛУЗАН – на вищій ступені п’єдесталу молодіжного чемпіонату Європи. Тепер перед спортсменками нові цілі – п’єдестал Олімпійських ігор
Пресслужба ФКУ