Продовжуємо серію інтерв’ю з провідними веслувальниками країни напередодні головного національного старту року – особистого чемпіонату України пам’яті Вячеслава СОРОКІНА. Слідом за Олегом КУХАРИКОМ та Павлом АЛТУХОВИМ на питання пресслужби ФКУ відповіла чемпіонка Європи 2017 року Марія КІЧАСОВА-СКОРИК, яка минулого року увірвалася у світовий топ-5 у спринті.
ОСТАННІ ТРЕНУВАННЯ
- Чекаю-не дочекаюсь вже старту, - зазначила Марія на початку бесіди. – Адже до цього часу у нас, зазвичай, вже чимало змагань за плечима.
- Над чим зараз йде робота в тренувальному процесі?
- Навантаження потроху зменшуються, йде відпрацювання гребка. В цілому, робота спрямована на відновлення, щоб підійти до старту в оптимальній формі. Цікава робота в тому плані, що відчуваєш себе та пробуєш налаштуватися на змагання.
- Чи була робота в екіпажах?
- Так, ми пробували «четвірки» в різних варіаціях. На даний момент ще незрозуміло, в якому складі ми стартуємо на чемпіонаті України.
- Чи побачимо вашу двійку з Анастасією Горловою, з якою ви стали чемпіонкою Європи та бронзовою призеркою чемпіонату світу?
- Ні, на чемпіонаті України ми не будемо йти «двійку». Відбір в команду буде йти за результатом виступу в «одиночці», а «двійка» та «четвірка» - не відбираються. Тож все сили і всі ставки – на виступ саме в «одиночці».
ЛІЦЕНЗІЙНИЙ ЧЕМПІОНАТ СВІТУ
- Давайте поговоримо про виступ на чемпіонаті світу-2019. Ми з вами трохи говорили про спринт вже в Сегеді, але був ще виступ в екіпажі-четвірці, який залишив неоднозначне враження, незважаючи на завоювання ліцензії…
- В екіпажі-четвірці на чемпіонаті світу у нас, на мій погляд, був середній виступ, а в спринті - дуже приємно несподіваний виступ, тим більше, що я раніше не виступала в цьому виді на чемпіонаті світу. Звісно, є над чим працювати в обох видах програми.
Складно аналізувати виступ в «четвірці», адже іноді незрозуміло, що відбувається в неї під час дистанції. Начебто все робимо, як завжди, але гарного результату досягати не виходить.
- Про виступ в «одиночці» ми спілкувалися, як говорять, по гарячих слідах. Був час проаналізувати фінальну гонку. Що, можливо, треба було зробити по-іншому, щоб, мабуть, потрапити на п’єдестал, до якого не вистачило якихось 0,13 секунди?
- Ми і так зробили багато, адже результат доволі високий. Взагалі, задачі в «одиночці» не було, тож саме по собі потрапляння було супердосягненням, тому що до мене останнього разу серед українок в світовий фінал потрапляла Інна Осипенко-Радомська ще на Олімпійських іграх-2012.
Спринт, взагалі, складно аналізувати. В будь-якому разі, ти викладаєшся по максимуму, а на стартовий сигнал реагуєш максимально швидко. Який резерв? Треба допрацьовувати в техніці – саме вона дає ось ці соті секунди, яких мені не вистачало до медалі. Тобто якихось великих помилок у фіналі у мене не було.
- Багато в спринті вирішує старт. Стартом були задоволені?
- Так. Задоволена. Я добре зірвалася з місця. І, в принципі, гарно пройшла дистанцію. Є просто дрібні моменти по техніці. Можна було, наприклад, більш широко піти в плані роботи рук. Помилки знаємо і відповідну роботу вже провели.
- Байдарка-четвірка – наша вічна надія на світовий п’єдестал, розпочинаючи з 2015 року, коли була завойована срібна медаль на чемпіонаті Європи. Але у фіналі український екіпаж фінішував лише восьмим…
- В фінал ми завжди потрапляємо, для нас це норма. Але ж скільки можна по цій нормі виступати? І з настроєм було все добре, робили свою роботу. Трапляється, що гонка зі старту йде, а буває, що не йде. Так ми іі і тягнули до фінішу. Це складно пояснити словами, це – більше на відчуттях.
- Якісь висновки були зроблені? Можливо, між самими спортсменками була розмова? Адже стабільний склад упродовж п’яти років ми маємо, але результат, на який ми розраховуємо, ні…
- Ні, такої розмови між нами не було. Скажемо так: кожна з нас бачить ситуацію по-своєму, але впертися всіма лобами в одну точку, ми не можемо, тиснемо в різні місця. Якось так.
НОВИЙ СЕЗОН
- Зрозуміло. Кілька слів про новий сезон. По-перше, як ви пережили карантин?
- Я вважаю, що все ще не робиться, до кращого. У всьому є свої плюси, треба тільки їх помітити. І таке буває, нічого страшного в цьому не бачу. Зате ми зрозуміли, як ми можемо по-іншому тренуватися, по-іншому підводитися до змагань. Це новий цікавий досвід.
- Чи задоволені своїм станом на нинішній момент?
- Так, я задоволена своїм станом. Вода покаже.
Пресслужба ФКУ