Одним з героїв особистого чемпіонату України пам’яті Вячеслава СОРОКІНА став байдарочник Олег КУХАРИК, який завоював три золоті медалі. Поспілкувалися з Олегом і про олімпійську кваліфікацію, де він був дуже близьким до завоювання ліцензії.
ПІДСУМКИ
- Головною задачею, які відомо, був відбір на чемпіонат Європи, - зазначив спортсмен на початку бесіди. - Дуже задоволений, що мені перемогти в трьох видах програми, зокрема в спринті, де я в був першим і на Кубку України. На даному етапі, враховуючи достатньо щільний графік виступів у травні, готовий досить непогано.
- В Дніпрі ви виступали після світової кваліфікації в Барнаулі. Наскільки важко було адаптуватися після повернення в інший часовий пояс?
- Можливо, очікувався спад, але, коли повертаєшся додому, швидше входиш у форму і звикаєш до часового поясу. І цього разу достатньо швидко адаптувався і підходив до чемпіонату України в повній бойовій готовності.
- Після деякої перерви ви знову в екіпажі-четвірці. Відбулося дві гонки, показаний непоганий час 1.20. Що скаже про роботу в екіпажі?
- Так, була домовленість, що поки я готуюсь до олімпійської кваліфікації, в четвірці не виступаю. Шо стосується чемпіонату України, то всім членам екіпажу гонки сподобалися. Вважаю, що у нас є потенціал боротися за найвищі місця на чемпіонаті Європи.
НЕВИКОРИСТАНИЙ ШАНС
- Повернемося до світової кваліфікації у спринті, де до ліцензії в Токіо-2020 не вистачило 0,16 секунди. Розкажіть про фінальну гонку…
- В спринті, як ви знаєте, часто-густо вирішують соті частки секунди. Тому не можу сказати, що добитися результату мені завадила погода. Якщо в Сегеді для завоювання ліцензії мені не вистачило досвіду міжнародних змагань в спринті, то в Барнаулі просто не вистачило сил, адже це були треті змагання за короткий термін. У фіналі у мене не вийшов старт, прийшлося відразу наздоганяти. І цього мені, як ви розумієте, зробити не вдалося.
- Які були відчуття були відразу після фінішу? Які відчуття зараз – десять днів потому?
- Я відразу зрозумів, що не виграв. Після невдалого старту побачив, що я їду на півкорпуси позаду. Думка була лише одна: «Треба виграти! Я маю виграти!». Працював по максимуму і підняв голову лише після фінішу. Побачив, що другий. Звісно, було образливо: це був останній шанс, і я його впустив. Але нічого. Пару днів подумав про це, зробив висновки.
Олімпійська кваліфікація вже історія, попереду нові цілі, нові плани. Працюватиму далі. Працюватиму, щоб відібратися на Олімпійські ігри-2024.
НОВИЙ ЕТАП
- Чи можна сказати, що зараз у вас починається новий етап кар’єри, який буде заточений тільки на короткі дистанції, вже з прицілом Олімпійські ігри-2020, планується два види на дистанції 500 м?
- Поки не можу сказати, що це новий етап, скоріш, це кінець попереднього. Але зараз вектор роботи, дійсно, змінився: я буду націлений на короткі дистанції, а дистанція 1000 метрів залишиться в минулому. Зараз у мене є чітке розуміння того, що маю бути частиною командою: працювати і в четвірці, і в двійці. Тим більше, як показали останні результати, у нас може дуже добре вийти в цих видах, і, головне, що для цього у нас є гарна команда.
- Яка налаштованість на чемпіонат Європи, де ви виступатиме в трьох видах програми: спринті, а також на дистанції 500 м - двійці і четвірці?
- Я налаштований на битву, зокрема в четвірці, адже бачу, як горять очі у хлопців працювати і добиватися результату в цьому складі. Також є непогана двійка з Дімою Даниленком. За одиночку поки не можу нічого сказати, акцент буде зроблений на командні човни: хлопці налаштовані битися за найвищі позиції.
Пресслужба ФКУ