Перед першим міжнародним стартом року чемпіон світу Олег КУХАРИК дав розгорнуте інтерв’ю «Веслуванню України», в якому проаналізував минулий сезон, підбив підсумки Кубку України і розповів про цілі на 2026-й рік.
КУБОК УКРАЇНИ
– Олеже, спочатку про Кубку України, де ви стали переможцем в трьох видах і, звісно, відібралися на міжнародні старти. Ваші враження від виступу?
– Можу оцінити виступлення як задовільне. Дистанції прийшли доволі непогано - і в одиночці, і в двійці, і в четвірці. Спробували минулорічний екіпаж в екіпажі-двійці, але трошки його переформатували, я був на іншому – номері, на другому. В цілому гонка вийшла непогана, але є ще на чим працювати. Щодо четвірки, то після завершення змагань ми обговорили з командою ці всі моменти. Розуміємо, де помиляємось і працюватимемо, щоб це виправити.
– Більш детально про виступ четвірки?
– Ми дещо змінили нашу тактичну складову стосовно проходження. Це була більш темпова робота. Ми оцінили проходження минулорічного чемпіонату світу, і вирішили, що маємо пропрацювати момент з темпом, вирішили випробувати цей момент. В нас вийшло непогано, але, знову ж таки, ще є багато наД чим працювати, запас ми відчуваємо. Ми ще не підводилися на високий рівень форми, тому що і наш тренер Олександр Сімонов, і ми зрозуміємо, що нас чекає довгий сезон – це два, а може і три етапи Кубка світу, чемпіонат світу, чемпіонат Європи, тому ще буде можливість вийти на високий рівень готовності.
– Що скажете про потенціал двох двійок? Дві потужні двійки, які складені із найсильнішої четвірки.
– Це більш важке питання. Для мене це був гарний досвід посидіти на другому номері за Олександром Зайцевим, тому що він хлопець темповий, а я, як ми знаємо, загребаю четвірку, і я якраз таки цей досвід використовую саме там, тому для кожного з нас це був позитивний досвід.
СЕЗОН-2025
– Поговоримо про минулий сезон. Він, як відомо, вийшов, напевно, не таким, яким ми б хотіли, і в четвірці, та й в одіночці теж. І, звісно, є питання, чому так сталося?
– Є такий гарний вислів: помилка для мозку – це найцінніша валюта, за яку ми потім купуємо майстерність. Тому помилка – це не привід розчаруватися, це лише привід навчитися і взяти з цього найкраще.
Що стосуються виступу, то одна з причин – це був післяолімпійський рік, а олімпійський рік дуже виснажив, у всіх відношеннях. Плюс у нас була заміна в четвірці доволі сильного нового спортсмена, і нам, звісно, потрібен час для спрацювання.
І я сподіваюся, що цього року все ж таки ми зможемо вийти на такий же рівень, як і раніше, або навіть вище.
– Питання до вас як для спортсмена, який багато років працював в четвірці. Наскільки зміна одного спортсмена позначається на роботі всередині екіпажу?
– Абсолютно. Роботу в четвірці можна порівняти з механізмом, який стоїть в годиннику. І, звісно, кожен механізм має бути виточений досконало. І в тій четвірці, де сидів Іван Семикін, був один механізм. Ми зберегли основну частину механізму і доповнили його таким веслувальником як Олександр Зайцев. Це доволі сильний спортсмен і я сподіваюся, що він зможе знайти той напрямок, в якому працює основна частка екіпажу і підлаштується під неї так само правильно, як це робив Іван.
– Чи є у вас амбіції в одиночці, наприклад, на дистанції 500 м?
– Амбіції амбіціями, але з цього року ми починаємо збирати, накопичувати бали для того, щоб потрапити на Олімпійські ігри. Тож маємо зосередитися саме на виступі четвірці. Амбіції в інших видах залишимо на потім.
На сьогоднішній день стоїть задача саме в К4, і я сподіваюся, що ми будемо налаштовані правильно і зможемо дійти до тієї цілі, яку ми собі поставили.
– Завжди виникає питання мотивації. Я пам'ятаю, що в Парижі вбули близькі до того, щоб закінчити кар’єру. Але потім ти все ж таки передумали. Минулий рік теж був дуже важкий, і було дуже дуже важко на вас дивитися після чемпіонату світу. Що мотивує в такі хвилини і що заставляє йти далі?
– Ціль, яку я сам для себе поставив. Всередині є відчуття, що я точно можу це зробити, з командою. Неважливо, просто є відчуття, що я дійду до своєї цілі. Ціль — це, звісно, олімпійська медаль, тому що медалі чемпіонатів світу, чемпіонатів Європи і Європейських ігор – я маю.
Залишилася тільки одна медаль, яка ще не завойована. Найбажаніша медаль – олімпйська, тому я сподіваюся, що я все таки дійду до своєї цілі, разом з командою. Ми разом зробимо це.
ЦІЛІ НА 2026-Й
– Олеже, які цілі на цей рік?
– Це точно фінал чемпіонату світу. Це прямо залізобетонно: треба брати фінал. Фінал, але десь в перших топ-6 – це було б найкраще для нас. Чемпіонат Європи – це цьогоріч, наскільки я знаю, буде відбіркові на Європейські ігор, які будуть наступного року.
Тому цілі на цей рік: топ-6 в четвірці на всіх змаганнях і відбір на Європейські ігри.
– Якось це скромно. Зазвичай, кажете про медаль, а тут лише топ-6.
– Ви знаєте, коли ти кажеш про медалі, люди стоять на березі і очікують отебе саме медалей. Але це спорт, і не завжди очікування реалізуються на воді. І коли ти десь, наприклад, на Олімпійських іграх не потрапляєш в призи, це, звісно, дуже болісно – і для вболівальників, і для людей, які були поруч, які працюють на результат.
Влад ЄФІМОВ, «Веслування України»