Перед першим міжнародним стартом року одна з провідних українських байдарочниць Діана РИБАК дала інтерв’ю «Веслуванню України», в якому проаналізувала минулий сезон, підбила підсумки Кубку України, за підсумками якого відібралася на міжнародні змагання, і розповіла про цілі на 2026-й рік.
КУБОК УКРАЇНИ
– Діано, наскільки ви задоволені своїм виступом на Кубку України (5 медалей - 2 золоті, 2 срібні, 1 бронзова. - "Веслування України")?
– Дуже задоволена виступом і дуже задоволена змаганнями, в цілому. Нам дуже сильно пощастило з погодою, оскільки майже весь час дув попутній вітер. Крім того, показали непоганий час при тому, що не підводилися на ці змагання.
– Давайте по дистанціях пройдемося. Двійка з Ксенією Цомпель: дві дистанції – дві медалі.
– Взагалі, це все сталося рандомно. Ми дуже сильно з нею дружимо, дуже давно її знаю. Я ж сама з Миколаєва, бачила, як вона росла, в гарному контакті з її родиною, з її мамою. І просто так прикол тягнули, поки вона ще дуже маленька була: казала їй, доростеш, сядемо в двійку. Доросла, сіли, тисячу виграли, а п’ятисотку трошки треба допрацювати. Тут все попереду.
– Четвірка. Новий екіпаж, впевнена перемога
– Тут ще належить зробити чимало роботи. І ми всі дуже серйозно націлені на цей екіпаж, бо головний тренер збірної України Юрій Чебан сказав, що в Лос-Анджелесі-202, жіноча четвірка обов’язково має бути залізно. Будемо робити для цього все можливе і сподіваюся, що в нас все вийде.
– Байдарка-одиночка, 500 метрів. Третє місце…
– Я, взагалі, була в шоці. Ми ж, як я казала, не підводилися до цих змагань, але в мене було перечуття, що воно зайде краще, ніж 200 метрів моїх. «Моїх» - тому що вважаю себе спринтером. Коли побачила, що попутній вітер, була впевнена, що все вийде. Педаль до полу, як то кажуть. Третє місце – в принципі, нормально.
– Наскільки підготовка до сезону відрізнялася від тієї, що була минулого року, адже тренери помінялися: минулого року – Інна Осипенко-Радомська, цього року – Олексій Семикін. Різні тренери, можливо, різні нюанси були?
– Так, підготовка відрізняється. І, на мій погляд, жодна людина, тренуючись, не може сказати одразу, щось оцей план на 100% спрацює. В будь-якому разі, це все капітальна робота. А результати головних змагань року все покажуть.
НОВА ВІКОВА КАТЕГОРІЯ
– По минулому сезону. Наскільки ви залишилися ним задоволені? Які для себе, можливо, висновки зробили?
– Минулий сезон був першим по дорослим в мене. Було дуже важко. І був дуже сильний тиск особистий, тому що в 2024-му була перша міжнародна медаль. І тут одразу категорія «дорослі», і я майже вилітаю з команди. І сама тренувалася, потім готувалася до особистого. Сезон був, скажімо так, повчальний. Треба було зробити роботу над собою, зрозуміти, що я вже доросла. Дитячий спорт закінчився.
І кожен раз, коли приїжджаю на дорослі змагання, дивлюся і розумію, що абсолютно різні рівні – молодь і дорослі. І окремо має проводитися робота, перш за все психологічна для того, щоб головою це все переварювати. Тож можна сказати, що минулий рік був тренувальний, можна сказати, гартуючий.
– Чим категорія молодь відрізняється від категорії «дорослі»?
– По-перше, як я казала, рівень не той. Я розумію, що діти дуже м'які самі по собі. Я вважаю, що вік все одно робить свою справу.
Коли приїжджаєш на дорослі змагання, ти розумієш, що вони там всі зубасті акули і тебе просто з’їдять.Тобто ти борешся до кінця і віддаєш все, що ти маєш, або помираєш. Тож ми точимо зуби.
– Взагалі, що мотивує при заняттях веслування?
– По-перше, головна мотивація зараз, під час війни, якомога частіше підіймати прапор України на міжнародній арені, слухати, як лунає наш гімн, розмовляти з людьми, показувати, що ми гідні, що ми достойні, що ми незламні, перш за все.
Мотивує і те розуміння, що ми майбутнє країни. Ніхто, крім нас. Зараз в спину вже дихають вчорашні юніорки. На 500-метрівці Варвара Семикіна четверта, Ксюша Цомпель – шоста. Вони "пихають" нас, і ми як потяг штовхаємо один одного. Щось буде.
– Які цілі ставити на цей сезон?
– Перш за все, четвірка. Четвірка має бути у всіх фіналах. Оскільки ми вже зараз, на етапах Кубку світу, розпочинаємо боротьбу за олімпійську ліцензію. Ми вже маємо набирати очки в олімпійську кваліфікацію. Тож хочу сказати, що, перш за все, ми маємо за ціль потрапляти в фінал, а далі вже з кожним роком, якщо цей склад залишиться, якщо ми будемо показувати гарний результат, ми будемо просто його допрацьовувати і відточувати.
Чоловіча четвірка, яка була четверта на Олімпійських іграх задала нам колосальну планку, і ми всі дивилися на них, ми пишались їм, ми досі їм пишаємося.
І я сподіваюся, що вони і в цьому році повернуться на міжнародний п’єдестал. Але, в будь-якому разі, ми на них дивимося, ми ними мотивуємося. Мотивуємося і сподіваємося, що все в них вийде. І в нас все вийде.
Влад ЄФІМОВ, «Веслування України»