До вашої уваги матеріал журналу НОК України «Олімпійська арена», присвячений перемозі чоловічої байдарки-четвірки в олімпійському виді на чемпіонаті світу. Яскрава світлина чемпіонів світу прикрасила титульну сторінку чергового номеру журналу.

olymp arena K4 500 04ЧЕМПІОНАТ СВІТУ-2020

Виступ української збірної на чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное в Копенгагені можна охарактеризувати різними епітетами: яскравий, блискучий, тріумфальний… Три «золота», «срібло» і «бронза»! Успіх справді неймовірний. Наші веслувальники завершили сезон на гучній мажорній ноті.

Найвищі нагороди в каное-двійці на 500-метрівці завоювали Людмила Лузан і Анастасія Четверікова. Лузан також стала віцечемпіонкою світу в каное-одиночці на цій же дистанції. Людмила Лузан, Олена Циганкова, Юлія Колесник і Анастасія Четверікова здобули «бронзу» в змаганнях четвірок на 500-метрівці.

На найвищу сходинку п’єдесталу зійшла чоловіча четвірка каноїстів у складі Віталія Вергеліса, Андрія Рибачка, Юрія Вандюка і Тараса Міщука, які також виступали на дистанції 500 м.

Героями нашої нинішньої публікації стали байдарочники Олег Кухарик, Дмитро Даниленко, Ігор Трунов та Іван Семикін, котрі завоювали в Копенгагені золоту медаль у змаганнях байдарок-четвірок на 500-метрівці. Про те, як проходила гонка і що їй передувало, кореспонденту «Олімпійської арени» розповів Олег Кухарик, який був загребним у складі цього «золотого» екіпажу.

ПЕРЕДІСТОРІЯ

- Олеже, усі ваші успіхи минулих років були пов’язані з одиночкою та двійкою. І раптом ви опинилися в четвірці, ще й на позиції загребного, який, є особливим учасником екіпажу. Чи відчували додатковий тиск відповідальності?

- Питання, як я опинився в четвірці, нерозривно пов’язане з історією створення нашого екіпажу. Раніше всі ми тренувалися окремо, кожен зі своїм тренером. Минулий рік був дуже складним через карантин, проте вдалося провести Кубок світу. Тоді в екіпаж четвірки увійшли Олександр Сиром’ятников, Іван Семикін, Дмитро Даниленко та я. Даниленко був загребним. Він не найвищий серед нас. Раніше у нас вважали, що на місці загребного має сидіти не рослий спортсмен. Згодом виявилося, що і мій зріст 190 см теж дуже добре підходить для цієї ролі.

Зізнаюся, ніхто перед Кубком світу не вірив, що українська байдарка-четвірка здатна посісти призове місце на великих міжнародних стартах. Від нас не чекали великих успіхів. Але ми цю думку спростували, ставши другими. Виявилося, що можна і в нашій країні зібрати гідний екіпаж четвірки!

Ми з Юрієм Чебаном домовилися, що я продовжу їздити в одиночці та двійці, оскільки тривав добір на Олімпіаду, але і в четвірку сяду обов’язково. На Ігри я не потрапив, ставши другим в боротьбі за єдину ліцензію на світовому відборі і після цього – як і дав слово головному тренеру – зосередився на четвірці. І незабаром був чемпіонат Європи в Познані. Там ми не змогли показати свій найкращий результат через прикру обставину. Одна з команд у фіналі припустилася фальстарту. Ми стояли на першій воді – це далека точка від суддів – і сигналу про фальстарт не почули. А коли помітили, що нам щось кричать, встигли проїхати близько ста метрів. Повернулися назад. За цей час спалили якусь кількість енергії і навіть відчували втому. У підсумку фінішували дев’ятими. Дуже засмутилися, оскільки були впевнені, що опинимося як мінімум у п’ятірці.

Потім був командний чемпіонат України – відбірковий на чемпіонат світу, зокрема в екіпаж-четвірку. У склад четвірки потрапили Дмитро Даниленко, Ігор Трунов, Іван Семикін і я. Кожен зі спортсменів дуже сильний і незамінний на своєму місці в човні.

Kukharyk K1

На тренуваннях ми ще більше згуртувалися, хоча в тренувальному процесі були один одному якоюсь мірою конкурентами. І це добре. Результат зростає, коли є елемент конкуренції.

Ретельно все проаналізувавши, вирішили, що загребним у човні маю бути я. Начебто вийшло непогано. Основне завдання загребного, мені здається, полягає в тому, щоб зі старту «закрутити» такий темп, який хлопці триматимуть усю дистанцію.

Про особливу відповідальність загребного складно щось сказати. Кожен номер екіпажу виконує свої завдання, і відповідальність лежить на всіх. Найменша помилка навіть одного веслувальника веде до загальної невдачі. Буває, що загребний дуже переживає, нервує, і в підсумку команда не показує того результату, на який здатна. Але при тому екіпажі, який у нас є, – богатирі! – я абсолютно не переймався. Кожен з нас був цілком упевнений в інших.

Знову повертаючись до чемпіонату в Копенгагені, хочеться розповісти ще про одну знахідку, яку ми там апробували. Перед кожним стартом, до того, як зійти на воду, ми збиралися в так зване «енергетичне коло». Звичайно, не ми це придумали – побачили, як так роблять команди на чемпіонаті Європи з футболу. Здалося цікавим. Є в цьому щось, що заворожує, згуртовує. І ми разом з тренерами утворили таке коло. Наче заряджали один одного енергією, концентрували її. Майже фізично відчували, як ще більше міцніє командний дух. Можна сказати, що такий ритуал тепер у нас став традицією. Можливо, і він відіграв у нашому успіху якусь роль.

ЧЕМПІОНАТ СВІТУ. ФІНАЛ

- Ваш квартет у Копенгагені переміг в олімпійській дисципліні. Які команди стали вашими основними конкурентами?

- Екіпаж зі Словаччини складали саме ті спортсмени, котрі в Токіо стали бронзовими призерами. Що стосується команд Німеччини та Іспанії – чемпіона й віцечемпіона Ігор – то на чемпіонаті світу їхніх основних човнів не було. Певною мірою це пов'язано з тим, що деякі їхні веслувальники завершили спортивну кар’єру.

З приводу наших конкурентів на чемпіонаті світу... Чесно кажучи, у веслуванні дуже складно виділити когось і назвати своїми головними суперниками. У фіналі рахунок йде на секунди, частки секунди, і розібрати, хто на дистанції є основним конкурентом, неможливо. Це може зробити тільки фініш. У Копенгагені другими стали словаки. Звичайно, нам було дуже приємно, що вдалося випередити призерів Олімпійських ігор. Ми виграли у них майже чверть корпусу човна. Третьою фінішувала команда Чехії.

K4 500 025

- На нашу думку, склад вашої четвірки на чемпіонаті світу в Копенгагені був ідеальним – ось що означає точний підбір. Як гадаєте, що відрізняє відмінний екіпаж? Фізичні дані кожного, психологічна сумісність?..

- Питання складне. З цього приводу, напевно, скільки спортсменів, стільки й думок. У нас і раніше було багато човнів-четвірок, але не було великих успіхів, хоча в човнах сиділи дуже сильні веслувальники. Чого ж бракувало? Напевно, крім «фізики» і «техніки», є психологічні фактори, навіть моральні. Першу необхідну умову я визначив би так: кожен спортсмен у човні повинен на сто відсотків довіряти своїм товаришам. Образно кажучи, вони мають дихати в унісон. І тоді сукупна енергія учасників команди дає можливість подолати найскладніші перешкоди, підкорити будь-які висоти. Ми не просто колеги, а й друзі в житті. З кимось із хлопців і раніше в одному човні сиділи, наприклад, з Дмитром Даниленком були віцечемпіонами Європи у двійці. Всі є дуже сильними спортсменами. Загальний успіх не був випадковим на чемпіонаті світу, пригодився і мій досвід проходження 500-метрівок.

- Розкажіть детальніше про перебіг боротьби на дистанції. Чи була у вас особлива тактика, яка сприяла успіху?

- Почну з невеликої передісторії... Наш склад зібрався тільки цього року, і мені відвели в ньому роль загребного. 500-метрівка, на якій ми виступали, мені дуже добре знайома. Вигравав її на молодіжній світовій першості, посідав призові місця на дорослих чемпіонатах світу та Європи. Тому я точно знав, як правильно «розкласти» дистанцію. Цю тактику і запропонував хлопцям. Сказав їм: «Працюйте на повну силу відповідно до цієї розкладки. Довіртеся їй».

Дистанція 500 м – це ж все-таки спринт, але трохи довший. Дуже важливо правильно розподілити роботу на різних ділянках доріжки. Стартували дуже добре і розігнали човен до найвищої швидкості. Пустили судно, як кажуть, «у прокат», намагаючись підтримувати його швидкий хід за найменших фізичних зусиль – на цьому відрізку треба було економити сили. А на останніх ста метрах виклалися сповна. До цього моменту човен стає трохи важчим, «підсідає», а у кожного зі спортсменів тіло починає трохи сковувати. Тут необхідно значно додати. Як було домовлено заздалегідь, згідно з нашою розкладкою, номер третій Ігор Трунов подав команду, і ми почали докладати всіх своїх сил, аби утримати перевагу і навіть її наростити.

Ось так все і сталося. Хлопці довірилися моєму плану, я був абсолютно впевнений в кожному з товаришів. Спільні зусилля привели до високого результату. Ми стали чемпіонами світу. Це здавалося неймовірним не тільки для нас, а й для всіх фахівців і вболівальників країни.

Worlds day3 33

Worlds day3 33

18 вересня 2021 року. Копенгаген. Збірна України - чемпіон світу в байдарці-четвірці на дистанції 500 м (зліва направо): Олег КУХАРИК, Іван СЕМИКІН, старший тренер збірної України Микола КРЕМЕР, Дмитро ДАНИЛЕНКО і Ігор ТРУНОВ.

ПАРИЖ-2024

- До Олімпійських ігор 2024 року в Парижі залишається менше трьох років. Одне з найважливіших завдань у цей період – зберегти команду, яка посіла своє місце серед лідерів світового веслування. Немає сумніву, що цьому екіпажу буде під силу витримати відбіркову боротьбу і успішно виступити у французькій столиці.

- Час спливає дуже швидко. Уже за два роки – на чемпіонаті світу – розігруватимуть олімпійські ліцензії. Треба робити все для того, щоб зберегти той дух, який сьогодні є в команді. Якщо зуміємо – усе буде в порядку. Цей цикл ми повинні постійно працювати всією командою: усім чотирьом необхідно перебувати в одній «упряжці» – бути разом на зборах, виконувати спільну роботу. Сварки неприпустимі.

Для того, щоб команда була міцною і успішною, найважливіше – дисципліна. Це невіддільна складова для досягнення успіху. Щодо нашого екіпажу можна бути спокійним: усі хлопці з досвідом і давно навчилися тримати себе в руках і не піддаватися спокусам.

Має бути правильною методика підготовки.

Думаю, буде правильно, якщо і далі залишиться практика відборів в екіпажі через змагання в одиночках. Це хороший стимул тримати себе у формі, знову і знову доводячи, що ти гідний місця в четвірці.

ПІДГОТОВКА

- Змагальний сезон завершився. Як і де відбуватиметься підготовка в зимовий період?

- Обсяги роботи мають бути дуже великі. Зазвичай з жовтня, поки дозволяють умови, «накочується» кілометраж на воді в байдарках-одиночках. Проходитимемо базову підготовку, бігатимемо кроси. Ближче до весни, до початку змагань, знову сядемо в екіпажі.

Взимку, якщо готуємося в Україні, зазвичай працюємо в залі. Під час зборів у Туреччині є всі умови для роботи на воді. Плюс силові навантаження, кроси.

А початок весни у нас пов’язаний із традиційними внутрішніми змаганнями – Кубком Юлії Рябчинської. Організм, образно кажучи, прокидається після зимового «відпочинку». Потім уже йдуть і міжнародні старти.

Досьє

Олег КУХАРИК

Заслужений майстер спорту України

Чемпіон світу 2021 року (байдарка-четвірка, 500 м).

Срібний призер II Європейських ігор-2019 (байдарка-двійк, 1000 м, з Олександром Сиром’ятниковим).

Бронзовий призер чемпіонату світу 2017 року (байдарка-одиночка, 500 м).

Срібний призер чемпіонату Європи 2018, 2021 рр.

Пресслужба ФКУ за матеріалами журналу «Олімпійська арена»



Новини Україна

30 листопада 2021

Українське веслування понесло важкі втрати

29 листопада українське веслування понесло важкі втрати. У віці 24-х років із життя пішов майстер…
26 листопада 2021

Збірну України з веслування на байдарці і каное очолить Ігор НАГАЄВ

У четвер новим головним тренером збірної України з веслування на байдарках і каное був назначений…

Міжнародні новини

21 листопада 2021

Став відомий календар міжнародних змагань з веслування на байдарках і каное

Сайт Міжнародної федерації каное (ICF) оприлюднив календар змагань з веслування на байдарках і каное на…
08 листопада 2021

Конгрес Міжнародної федерації каное обрав нового президента організації

Конгрес Міжнародної федерації каное (МФК), який відбувся в Римі, обрав новим президентом організації німця Томаса…
04 листопада 2021

Українським веслувальникам і тренерам присвоєні високі спортивні звання

Згідно наказам Мінмолодьспорту українським веслувальникам присвоєні звання «Заслужений майстер спорту України» за результаті, показані в…