Бронзовий призер Олімпійських ігор-2016 Дмитро ЯНЧУК перед стартом Кубку України дав інтерв’ю проєкту «Веслування України».
- Підготовка до сезону пройшла добре. Можна сказати, що був великий тренувальний темп. Задачі серйозні: готуємо до сезону двійку, разом з Тарасом Міщуком, щоб поборотися за олімпійську ліцензію, - відзначив на початку бесіди Дмитро. – Провели 75 днів на зборі в Туреччині, в гарних умовах, великою командою попрацювали. Настільки довго, що навіть кількість днів складно порахувати (посміхається). На заключному зборі три тижні тренувалися у Львові.
Підготовка велася в групі під керівництвом Романа Бундза з ще двома двійками з числа найсильніших в Україні: Віталій Вергелес/ Андрій Рибачок і Артем Четвертак/ Павло Борсук.
ПІДГОТОВКА З КОНКУРЕНТАМИ
- Судячи з всього, саме ці двійки поведуть боротьбу за перемогу в Кубку України, яка надасть пропуск на європейський олімпійський відбір. Як це: тренуватися поруч з конкурентами?
- На тренуваннях відчувається деяка напруга, але кожен екіпаж йде у своїх пульсових зонах, щоб не перевантажиться, оскільки це може зіграти злий жарт вже на змаганнях. Але всі хлопці віддавали всі сили на тренуваннях, щоб реалізуватися і добитися максимального результату на Кубку України, а потім вже і на олімпійському відборі. Дуже цікаво було тренуватися в такій компанії. Це було незвично, але й корисно. Було цікаво порівняти себе зі своїми конкурентами.
- Чи були очні змагання між трьома двійками?
- Так, іноді траплялися такі міні-гонки за цей період. Не свідомо. Бувало, що заводишся і хочеш виграти якійсь відрізок. Але змагання - це напевно невід’ємна частина тренування. Добре, що це траплялося не так часто. Бувало, що Роман Степанович розводив двійки: частину роботи ми робили окремо, частину – разом. З тим, щоб зайвий раз не заводитися.
- Скільки потребувалося часу, щоб відновити зв’язки з Тарасом Міщуком, адже останнім часом ви не виступали разом в двійці?
- Ми відразу відновили зв’язок: встали в човен і відразу відчули один одного. Інша справа, що нам прийшлося ділити наш човен з іншим екіпажом, тож кожного разу треба було міняти налаштування: переставляти упори, корзини.
Цікаво, що розглядалися різні варіанти двійок за участю шістьох спортсменів з тих екіпажів, що я казав. Випробували всі можливі варіанти, але залишилися ті варіанти, що були.
СЕЗОН-2023
- Як оцінюєте минулий сезон? В олімпійському виді вам не вдалося добитися успіху, але були нагороди в марафоні і в четвірці…
- В цілому, оцінюю сезон як задовільний. Розпочався він з невдачи на Кубку України, де у фінальній гонці я перечепився через хвилю, і в підсумку ми з Тарасом не змогли поборотися навіть за друге місце, щоб потім продовжити виступ на Кубка світу. Сподіваємося, що цього року покажемо більш кращий результат. Маємо показати.
Далі поїхав на етап Кубок світу з марафону, де став переможцем, потім посів четверте місце на чемпіонаті світу. В ліцензійному чемпіонаті світу, як ви знаєте, я взяв участь, але, на жаль, в неолімпійському виді – завоював бронзу в четвірці. Отже, за підсумками сезону завоював дві медалі, але хотілося, звісно, більшого – позмагатися за олімпійську ліцензію в двійці. Але Віталій Вергелес з Андрієм Рибачком виграли відбір і заслужили це право. Вони виклалися по максимуму, але трохи не вистачило.
- Яку ціль ставили, коли вирішили брати участь у змаганнях з марафону?
- Спортсмену складно влітку без змагань, тож вирішив заповнити паузу змаганнями з марафону. Ставку робив на коротку дистанцію (3,4 км) і хотів, звісно, не просто брати участь, а боротися за медалі.
26 серпня 2023 року. Дуйсбург Дмитро ЯНЧУК у складі "каное-четвірки, 500 м" (з Віталієм ВЕРГЕЛЕСОМ, Андрієм РИБАЧКОМ і Тарасом МІЩУКОМ) - бронзовий призер чемпіонату світу. Фото Федерації каное України
3 липня 2023 року. Русе. Дмитро ЯНЧУК - переможець етапу Кубку світу з марафону. Фото facebook.com/planetcanoe
СПОРТ І ВІЙНА
- Наскільки важко зосередитися на спорті, коли в країні йде війна?
- Звичайно ж, важко зосередитися. Читаєш новини, переживаєш за хлопців. Взагалі, смішно казати, що нам тут важко, коли захисники віддають свої життя на війні.
Важко, коли дізнаєшся, що на війні гинуть молоді і здорові дівчата і хлопці. Гинуть і на полі бою, і тут, в тилу, від ворожих ракет і «шахедів». Нещодавно, був приліт по Трипільській ТЕС, що в Українці Київської області, де неподалік тренуються наші веслувальники, і вони на власні очі це все це бачили. Важко, буває, налаштуватися, але ми маємо показувати результат задля нашої країни, підіймати наш стяг на міжнародній арені, щоб ці приємні новини приходили на передову нашим хлопцям, щоб вони знали, що життя є, і ми також боремося за нашу країну, але на спортивному фронті.
УМАНЬ І ДНІПРО
- Як відомо, у зв’язку з війною всі національні змагання проводяться в Умані. Порівняйте, будь ласка, з веслувальної точки зору, канали в Умані і Дніпрі, який багато років був головною ареною українських веслувальників?
- Недавно, до речі, розмовляли з хлопцями на цю тему. Дуже скучив я за каналом в Дніпрі. Для мене канал в Дніпрі один з найкращих в Європі, який заслуговує на проведення міжнародних змагань. На жаль, під час війни змагання в Дніпрі заборонені через з міркувань безпеки.
На мою думку, канал в Умані не дотягує до тих умов, є в Дніпрі. В Умані відкритий канал, де перевагу мають каноїсти з того, чи іншого боку в залежності від напрямку вітру. Канал сильно роздуває. Під фініш багато плит встановлено, що створює велику хвилю, що сильно впливає на результат у нашому виді спорту. Крім того, в Умані був нерівний стартовий пліт від першої до дев’ятої води – човни стоять хаотично, і дуже багато часу займає, щоб переставити його на іншу дистанцію. Також, думаю, є сенс збільшити потужність рупору у стартера, тому, що коли сильний вітер, спортсмени на дальніх доріжках не чують його сигналу. Так було раніше на змаганнях, можливо, зараз вже будуть зміни. Дуже хотілось би, щоб на уманському каналі покращувалися умови проведення змагань. Так, з кожним роком, умови трохи покращуються, але Дніпро, в будь-якому разі залишається кращим в Україні: закрита місцевість, від першої до дев’ятої доріжки, через що вітер не шкодить результатам, на фініші - завдяки природному рельєфу берега, спортсмени змагаються по гладкій воді, а не борються з хвилями, як іноді трапляється в Умані. В Дніпрі мені дуже подобалося веслувати.
Але, в будь-якому разі, ми всі в однакових умовах. Що поробиш: у країні війна, і безпека – це питання номер один.
ЦІЛІ НА СЕЗОН
- Наскільки природні умови в Умані можуть вплинуть на результат в тій дисципліні, де ви змагатиметесь за путівку на олімпійський відбір – «каное-двійці, 500 м»?
- Якщо будуть великі хвилі, то, звісно, це може вплинути на результат. Все може бути, але, в будь-якому разі, переможе найсильніший екіпаж, який буде краще готовий до цих змагань, до цих погодних умов.
- І заключне питання: ваші цілі на цей сезон?
- Взагалі, цілі завжди максимальні. Вирішуватимемо задачи мірою поступлення, скажемо так. Спочатку треба виграти Кубок України, потім олімпійську ліцензію, а потім медаль Олімпійських ігор. Перший крок – це Кубок України.
Бронзові призер Олімпійських ігор-2016 екіпаж Дмитро ЯНЧУК/ Тарас МІЩУК націлений на свою другу Олімпіаду. Фото Сергія ЛЕВИЦЬКОГО
Влад ЄФІМОВ, проєкт "Веслування України"