Олена ЦИГАНКОВА: «Гімн України на чемпіонаті Європи став ще одним нагадуванням світу про те, що ми боремося і захищаємося від російського терору»

Новоспечена чемпіонка Європи з марафону Олена ЦИГАНКОВА дала розгорнуте інтерв’ю «Веслуванню України» за підсумками знакового для неї чемпіонату Європи в португальському Понте-де-Ліма.

ЧУДОВІ НОВИНИ З ПОРТУГАЛІЇ

26-річна каноїстка із Млинова Рівненської області Олена ЦИГАНКОВА (тренери – Леонід КАМЛОЧУК, Олег КИСЛИЦЬКИЙ) завоювала дві медалі чемпіонату Європи з марафону. 8 червня вона стала чемпіонкою Європи на довгій дистанції (15,4 км), а двома днями раніше - бронзовою призеркою в короткій гонці (3,4 км).

Тепер в колекції Олени 4 медалі чемпіонату Європи з марафону (1 золота, 2 срібні, 1 бронзова).

ПІДСУМКИ

- В цілому, виступом задоволена, я зробила те, до чого прагнула і за для чого працювала. Є питання до короткої дистанції, але аналіз я вже зробила, тому на чемпіонаті світу буду виправлятись, - зазначила Олена на початку бесіди.

КОРОТКА ГОНКА

- Пройдемося по дистанціях. На короткій дистанції ви фінішували четвертою, а вже після фінішу дізналися, що отримаєте медаль…

- Дуже неочікувано, але, звісно ж, дуже приємно було дізнатися, вже після гонки, що у мене буде медаль. Упродовж гонки все постійно змінювалось. Тут специфічний тут канал, є течія, не кожен може до цього підлаштуватися, так само ми проїжджаємо під мостом, де не так вже легко втриматися у водоворотах тощо. Упродовж гонки я була і першою, і другою, і четвертою, і сьомою, якщо не помиляюсь.

Але дівчата, скажемо так, не впорались з керуванням і мені пощастило – одній зі спортсменок дали штраф, і я виборола своє бронзове місце і дуже рада цьому.

Це ще один доказ, що Україна ніколи не здається, вона завжди працює до кінця, я це довела і маю свою заслужену нагороду.

ДОВГА ГОНКА

- Поговоримо про довгу гонку…

- Я не вперше на цьому каналі. Але мій перший виступ був не дуже вдалим. Це було більше для досвіду.Зараз я нарешті цього досвіду набула. Відпрацьовувала багато поворотів, попрацювала над тактичним проходженням дистанції, зокрема таку «штуку», як сидіти на хвилі суперника, відпочивати весь цей час, поки він працює. І, в принципі, це був одне з моїх правильних рішень за всю гонку, коли я просто всі 15 кілометрів відсиджувалася, а мене хтось катав.

- Про що думали увесь цей час?

- Думок дуже багато. За цей період встигаєш і кинути веслування, і повернутися назад. Встигаєш подумати, що будеш купувати на вечерю, що будеш завтра снідати в аеропорту. Тож стараєшся максимально відволіктися від того, що тобі важко, що щось не вийде.

Так само всю якусь свою злість за гонку я виміщувала на байдарку, яка стартувала разом з нами. Дуже дивно вони це все робили і дуже заважали.

- Який етап цієї гонки був найважчим?

- Скоріш за все, останнє коло, остання перебіжка, коли сил вже вкрай мало. Тобі треба якось акумулювати це все для фінішу, для останньої петельки, для останнього повороту. Він дуже багато в принципі забирає сил. Повторюся ще раз, тут є течія і тому на повороті не так легко, бо тебе кидає.

Я старалась, відпрацьовувала поворот, тут дуже такий підступний один є. І я відпрацювала його максимально.

ВИРІШАЛЬНИЙ ВІДРІЗОК

- Який був план на останній відрізок?

- На передостанньому повороті, перед останньою перебіжкою основною задачею було наздогнати суперницю і трохи відпочити у неї на хвилі (такий собі марафонський лайфхак для економії сил), тому що я трішки відстала від неї через паралельний заїзд байдарки, тим більш була вказівка від головного тренера до останнього «кусати» її, будь що не відпускати далеко, що я і зробила. Коли ми їхали до перебіжки, я відчувала, що угорці важче, ніж мені, тому потрібно було зробити прискорення саме перед перебіжкою, для того щоб бути там першою і з перебіжки також вийти першою, що також додатково втомить мою суперницю і дасть для мене певну перевагу.

- Розкажіть про боротьбу з угоркою після останньої перебіжки, зокрема про зіткнення?

- Виходячи з перебіжки, я поставила човен не паралельно берегу, а трішки по діагоналі, тому, коли угорка виходила з перебіжки відбулось зіткнення. Я б не сказала, що це зіткнення завадило мені, оскільки ми веслуємо з різних сторін, тому не стало проблемою швидко роз’їхатись в різні сторони. Сил втекти від суперниці в мене вистачало, а далі все було елементарно просто.

Останній поворот, над яким я працювала, пройшов так, як потрібно, тому останню пряму перед фінішем треба було до працювати спокійно, наскільки це було можливо в даній ситуації. Навіть мій Дєня (чоловік Олени – каноїст збірної України Денис Давидов, який також брав участь у змаганнях. – «Веслування України») затих в цей момент, щоб я не почала робити чогось зайвого (посміхається).

ПІСЛЯ ФІНІШУ

- Які емоції були відразу після фінішу?

- Коли я в мріях уявляла цю перемогу, думала, що емоції будуть переповнювати мене, а, насправді, втома від майже півторагодинної роботи була сильнішою за емоції. Я просто раділа, що нарешті фініш і можна відпочити.

На фініші мене зустрів чоловік, який просто світився від щастя, і це мабуть тішило мене найбільше, бо для цієї перемоги він зробив не менше, ніж я, тому я була щаслива, що змогла цей момент розділити з ним. А от зараз, коли про це розповідаю, в мене підвищується пульс, бо наново переживаю ті емоції.

- Які відчуття, коли слухаєш гімн України на такому рівні?

- Слухати державний гімн завжди хвилююче, тим більше, коли він звучав завдяки моїй перемозі на цих змаганнях. Я відчувала радість і гордість, що підіймається наш прапор, і це бачить тисячі людей. Крім того, за весь період перебування в Португалії, по дорозі туди і назад в Україну почула багато слів підтримки, просто незнайомі люди підходили та казали «Слава Україні!». Тому в той момент наш гімн став ще одним нагадуванням про Україну в світі, про те, що ми боремся і захищаємося від російського терору.

- Кому вдячні за свої здобутки?

- В першу чергу, чоловіку, це само собою. Тренерам, які в телефонному режимі давали якісь певні поради, підтримували, можливо, відволікали від негативних думок.

Так само, рідним своїм, всім близьким, які так само в телефонному режимі тримали за мене кулачки. І, звичайно, армії нашій, бо без наших воїнів ми б не змогли зараз приїхати сюди. Як би там не було, вони борються за нас, ми боремося для того, щоб прославляти нашу країну. За це їм просто неймовірне вдячність нашим ЗСУ.

ПІДГОТОВКА ДО МАРАФОНУ

- Розкажіть, як готувалися до чемпіонату Європи? Як правильно, взагалі, підходити до цього?

- Одним із ключових моментів підготовки, як би не було дивно, була підготовка в Добротворі. Там є і течія, і вузький канал, і багато байдарочників, як було і на чемпіонаті Європи. Дуже вдячна за цей етап підготовки тренеру ДЮСШ «Добротвір» Андрію Федині, який тут завжди нам радий.

Крім того, я маю найкращого спаринг-партнера. Це мій чоловік – каноїст Денис Давидов. Він має чималий досвід участі у змаганнях з марафону і багато чому мене навчив, показав, що треба робити, а що не треба. Це було дуже важливим фактором.

Я вже ганялася в Понте-де-Лімі (під час дебюту в марафоні, в 2022-му. – «Веслування України»), я передивлялася і коротку гонку, і довгу. Аналізувала, де які були прогалини, що я не так робила. Виходи безпосередньо на тренування були більшою мірою не для якогось фізичного навантаження, а для того ж самого вивчення каналу і тощо.

Також вдалося поспостерігати за спортсменом із Данії, який навіть босоніж проходився по мілких місцях, де він може натрапити на щось зайве. І це теж я взяла собі на замітку, так само все це продивилася.

- Чого нам очікувати від чемпіонату світу в Угорщині на марафоні?

- Не менш яскравої боротьби, це як мінімум. І медалі, тільки медалі. Треба вірити в себе. І це, мабуть, найголовніша мотивація - віра в себе, що ти можеш повністю віддаватися своїй справі.

КАНОЕСПРИНТ

- Один чемпіонат Європи минув, на горизонті – інший: чемпіонат Європи, в каноеспринті? На що націлюєтесь?

- Основна задача зараз - максимально відновити сили та звикнути до важчого човна, оскільки марафоні човни на 4 кг легші. Націлюють, звісно, на медаль на дистанції 5000 м.

Фото на дистанції - Lucía Suárez

flickr.com/photos/147510679@N04/

Влад ЄФІМОВ, проєкт «Веслування України»

Олена ЦИГАНКОВА

на чемпіонатах Європи і світу з марафону

12 гонок – 8 медалей (1-3-4)

Скорочення: ЧС – чемпіонат світу, ЧЄ – чемпіонат Європи

Зведена медальна таблиця

Олени ЦИГАНКОВОЇ