Старший тренер збірної України (байдарка, чоловіки) Микола КРЕМЕР підбив підсумки байдарочників в минулому році та розповів про підготовку та плани на олімпійський рік.
ПІДСУМКИ-2019
- Отже, Миколо Вікторовичу, у підбитті підсумків напевно відштовхнемося від боротьбі за олімпійські ліцензії. Це буде правильно, чи не так?
- Так, завоювання олімпійських ліцензій – це було головною задачею збірної України на 2019-й рік. На жаль, цю задачу виконати не вдалося. Близькою до потрапляння у фінал, читай до завоювання ліцензії була байдарка-четвірка, якій не вистачило 0,6 секунди, у боротьбі за вихід у фінал в спринті Дмитро Даниленко поступився шведу 0,02 секунди шведу Петеру Меннінгу, який у фіналі був шостим, тож можна було би реально боротися за ліцензію. Четвірка у півфіналі на перших 300 м зуміла нав’язати боротьбу іспанцям, які у підсумку стали срібними призерами чемпіонату світу. Хлопці показали, що можуть боротися зі світовими лідерами, головне – повірити в себе.
Головний тренер збірної України Юрій Чебан побачив прогрес та перспективу, і в цьому сезоні «дорослі» отримають новий човен, що дуже потрібно для конкуренції на світовому рівні, у молоді-юніорів такий човен є. Це велика допомога для досягнення високих результатів на міжнародних змаганнях вже в цьому році, коли відбудеться чемпіонат Європи та чемпіонаті світі з неолімпійських видів спорту.
25 серпня 2019 року. Сегед. Старший тренер збірної України Микола КРЕМЕР (третій справа) та провідні байдарочники України – учасники чемпіонату світу-2019 (зліва направо): Іван СЕМИКІН, Денис ЛАХМАНОВ, Кирило ЧЕРНОМОРОВ, Дмитро ДАНИЛЕНКО, Олександр СИРОМЯТНИКОВ (на фото відсутній Олег КУХАРИК)
Шо стосується «байдарки-двійки, 1000 м» у складі Олександра Сиромятникова та Олега Кухарика. Цей екіпаж успішно виступив на ІІ Європейських іграх, ставши срібним призером, тож ми розраховували на олімпійську ліцензію в цьому виді. Скоріш за все, не вистачило часу, щоб знов набрати необхідну форму. Звісно, на ліцензійному чемпіонаті світу конкуренція була набагато вище, ніж в Мінську, адже йшла боротьба за квітки на Олімпіади, але в Сегеді вони не показали свій рівень.
Вважаю, двійці Кухарик/ Сиромятников по силам взяти олімпійську ліцензію. Втім, як і нашим байдарочникам в спринті, де маємо гарну плеяду спортсменів.
Ми дуже хочемо потрапити на Олімпійські ігри. Якщо чоловіча байдарка прорветься на Ігри, це буде великим успіхом для українського веслування. Останнього разу байдарочники брали участь в Олімпійських іграх в 2000-му році, коли Владислав Терещенко змагався в одиночці.
СПРИНТ
- Поговоримо про спринт, де ви свого часу були в призах на чемпіонатах Європи та світу. Дмитру Даниленку не вистачило лише 0,02 секунди для виходу у фінал за загальним результатом та 0,3 секунди в заїзді, щоб потрапити у фінал. Питання психології?
- Так. Дмитро вперше брав участь у ліцензійному чемпіонату світу, де рівень конкуренції набагато вищий, ніж на звичайному. Дуже багато рівних сильних спортсменів. Наприклад, у фіналі чемпіонату світу було лише два молодих спортсмени – учасники молодіжного чемпіонату Європи: литовець Сейя та серб Драгославлевич, який тоді став другим, а Дмитро – третім. Щоправда, сербський спринтер добився неймовірного прогресу. Спринт, я би сказав, молодіжно-чоловічий вид веслування.
Ривок серба показує, що вчорашній юнак може конкурувати на світовому рівні і серед дорослих, але важливо психологічно бути готовим до цього.
Що стосується Дмитра, то, скоріш за все він переналаштувався на півфінал. Вважаю, що цей заїзд він мав пройти більш спокійно. Діма налаштувався на нього, як на останній заїзд життя, емоції його захльостували. Це завадило більш якісному проходженню. А ось фінал В Даниленко пройшов холоднокровно: взяв потужно старт, обігнавши знаних спринтерів – угорця Чімадья, поляка Качмарека та чемпіона Європи серед молоді грузина Кавелашвілі.
У цих молодих веслувальники є відмінні перспективи потрапити в обойму кращих спринтерів світу, якщо, звісно, впораються з психологічним тиском. Тож допрацюємо наші недоліки і боротимемося за медалі Олімпійських ігор. Сподіваюсь, у нас це вийде.
ПІДГОТОВКА ДО СЕЗОНУ
- Відкрили ми підготовку базовим збором у Вінниці, потім провели лижний збір в Сянках. Підіймали фізичні функції, оздоровлювалися.
Ми провели капілярізацію м’язових волокон, заклавши потужну базу для того, щоб планомірно набирати оптимальні кондиції, які необхідні для виконання головних задач року – завоювання олімпійських ліцензій та успішного виступу на Олімпіаді.
Після лижного збору ми відправилися до маленького містечка Ізілі поблизу Кальярі – там ми ще не готувалися. В цьому місті є все, щоб спокійно готуватися до сезону. Ніхто не заважає, ми зосереджені на роботі.
В січні ми працювали над спеціальною силою, а також чимало часу провели зі штангою. В програмі збору була і кросова підготовка, і робота над технікою. Це дозволить нам вийти в подальшому вийти на необхідну швидкість в спринті.
На лютневому зборі зробили чималий обсяг роботи, зокрема дистанційної. Віддачою хлопців я задоволений. В березні буде більше швидкісної роботи.
Взагалі, в період передсезонної підготовки для мене головне – здоров’я спортсменів, особливо в нинішніх умовах. Дуже важливо, щоб спортсмени слідкували за своїм станом і, таким чином, приїжджали на збір повністю здоровими, щоб виконувати роботу в повному обсязі і становитися на ступінь вище, адже сезон стартує вже у квітні.
Будь-яка простуда відштовхує тебе на кілька кроків, днів, тижнів – в залежності від наслідків. Якщо ти рухаєшся вперед, тож неможна робити кроки назад.
- Нинішній сезон, як відомо, олімпійський. Чи відрізняється підготовка за змістом від того, що пропонувалося в минулі роки?
- Так, відрізняється. Перед усім, виріс обсяг роботи. Але кожний тренер будує план підготовки, аналізуючи роботу та результати попереднього сезону, та вирішує що треба змінити. Звісно, це залежить від специфіки дистанції.
Наприклад, що стосується спринту, то, наприклад неодноразовий чемпіон світу британець Ліам Хіт вирішальну перевагу заробляє на останніх шістдесяти метрах дистанції. Він не додає, а втримує свою швидкість на цьому відрізку. Тож на це треба буде звернути увагу в підготовці. Ми прагнемо конкурувати з кращими спортсменами світу. Стараємося впроваджувати переможний досвід в своїй роботі.
- Коло претендентів на участь в олімпійському відборі в спринті ми знаємо, це спортсмени збірної України – Дмитро Даниленко, Іван Семикін, Кирило Черноморов та Денис Лахманов, а чи будуть конкуренти у найсильнішої «двійки, 1000 м» Олега Кухарика та Олександра Сиромятникова?
- Було б здорово, якщо б у них була конкуренція в Україні. В минулому сезоні гарні результати серед юніорів показував екіпаж Олег Петров/ Олександр Зарубін, які в цьому сезоні перейшли в категорію «молодь», тож сподіваюсь, що саме вони складуть конкуренцію нашій провідній двійці. Коли ти спокійно виграєш національний відбір, ти не відчуваєш свої недопрацювання, а потім вони, так би мовити, вилазять на міжнародній арені, де конкуренція набагато вище. Та й молоді треба тягнутися до найсильніших. Сподіваюсь, що в такій конкуренції в Україні в наступному чотириріччі народжуватимуться екіпажі та веслувальники, які боротимуться за високі місця на міжнародній арені.
Пресслужба ФКУ