Проєкт «Веслування України» продовжує знайомити вас з героями чемпіонату Європи серед юніорів і молоді. Сьогодні – з Віталієм ПРИСТАЄМ, який з Ярославом ВЕРБЛЮДОМ став бронзовим призером у змаганнях серед юніорів, причому в олімпійському виді (С2-500).

Дебютант Євро із Івано-Франківська, для якого це було перше таке інтерв’ю, з честю витримав «допит з пристрастю», який вчинив йому Влад ЄФІМОВ.

ЗАСЛУЖЕНА НАГОРОДА

- Віталію, як ви відчуваєте себе в ранзі бронзового призера чемпіонату Європи?

- Дуже добре. Я вважаю, що це заслужена нагорода. Ми йшли до неї, дуже довго не були вдома, і тому в психологічному плані для всіх нас це була важка підготовка. Впевнений, ми з моїм напарником напрацювали на цю медаль чемпіонату Європи.

- Розкажіть, як склалася фінальна гонка. Дуже складною вона виявилася у підсумку ви виграли трохи більше 0,1 секунди…

- Ми розуміли, що на нас серйозна відповідальність, адже до нас каноїсти-юніори не завоювали жодної медалі. Тож наш заїзд був, напевно, останньою надією на нагороди.

Виходили з хвилюванням, але не з таким великим, як на першу гонку, адже у нас був загальний третій час на першій стадії змагань. Доріжка у нас була комфортна – далека від тих, хто розминається (розминка на каналі Белграді проходила з боку першої доріжки. – «Веслування України»). У нас було все, щоб взяти цю медаль.

Старт у нас вийшов максимально добрим, а фінішні 200 метрів ми йшли, як останні 200 метрів у своєму житті. Вкладаючи всі сили! Але на фініші ми зарано зробили підсід, і я побачив, що справа ніс в ніс з нами фінішували поляки і румуни. Думав, що ми четверті-п’яті. І дуже засмутився, до того ж було важко фізично. Але Павло Борсук, який стояв на березі, показав, що ми треті. І тільки тоді нахлинули емоції.

- Що відчували на п’єдесталі?

- Відчував, що ми заслужили цю медаль. Заслужили своєю важкою працею. В душі була гордість за себе, за країну.

- Для вас це були перші змагання такого рівня. Як вдалося впоратися зі стартовим хвилюванням?

- По приїзду емоції, можна сказати, зашкалювали. Але ми все ж таки намагалися підходити до змагань з холодною головою.

- Що скажете про канал в Белграді?

- В цілому, канал сподобався, але те, що не було обвідного каналу, створювало певні труднощі під час гонок. Човни, які розминалися в зоні поруч з першою доріжкою, особливо байдарка-четвірки, робили дуже велику хвилю, що заважало тим учасникам, що йшли по першим доріжкам.

- Якось торкнулася вас ця проблема?

- Під час виступів в двійці – ні, а ось в спринті це, на мій погляд, завадило мені вийти у головний фінал. Під час півфіналу мене кілька разів підкинуло, через що я втратив дорогоцінні частки секунди, заїхавши у підсумку п’ятим.

- Наскільки важкою була сама перша гонка на цьому чемпіонаті – попередній заїзд в «каное-двійці, 500»…

- Гадаю, що ми впоралися з хвилюванням. Нам Едем Ягьяєвич (Едем Мурадасілов, тренер з резерву збірної України. – «Веслування України») поставив задачу: не викладаючись по максимуму, просто потрапити в трійку, щоб вийти у фінал. Ми цю задачу виконали: заїхали третіми із запасом.

Pristay 04

Pristay 04

Pristay 04

ПІДГОТОВКА

- Який взагалі розклад по дистанції ви відпрацьовували під час підготовки?

- У нас з Ярославом, взагалі, вибухова двійка. Ми можемо зірватися зі старту і їхати, їхати. Потім нам потрібно зробити перехід – саме на цьому наголошував тренер перед стартом, саме над цим ми працювали під час підготовки. Перехід необхідний для того, щоб потім вистачило сил на фініш.

- Ви вперше брали участь у підготовці збірної України…

- Для мене, і для мого напарника це, взагалі, новий рівень підготовки. Минулого року я навіть не міг мріяти про чемпіонат Європи. Не говорячи про те, щоб бути призером на олімпійській дистанції. Певний час, звісно, був необхідний для того, щоб адаптуватися до вимог тренера, до умов збору. Дякую за підтримку веслувальникам збірної, з якими працювали пліч-о-пліч. Відчуваю підтримку і хлопців, і тренера.

- Наскільки хвилюючим був відбір, який відбувся в Болгарії…

- Він був дуже хвилюючим, адже конкурентів було в «двійці, 500» було чимало, і, до того ж, ми не знали сили їхньої сили. Але на позначці «300 м» ми побачили, що веземо суперникам десь два корпуси. Тож, ще не перетнувши лінію фінішу, ми раділи, що потрапили на чемпіонат Європи.

- Якісь проблеми виникали при скатуванні екіпажу?

- Наша двійка з Ярославом була спланована ще давно – від першого збору. Певні проблеми, звісно, були – вони в двійці часто-густо виникають. Бувало, щось не виходило – міняли розстановку, сперечалися, сварилися. Але у підсумку все налагодилося.

- Наскільки важко було знаходитися чотири місяці на зборах, далеко від дому, тим більше, знаючи, що в України йде війна?

- Було не стільки важко фізично, скільки психологічно. Спілкуєшся з батьками, а вони розповідають, що по тому, чи іншому місту, вдарили ракети. Тому було важко зосередитися на роботі. Але тренер нас постійно підбадьорював, говорив, що ми обов’язково переможемо в цій війні. Ставало трохи легше і ми зосереджувалася на тренуваннях.

Я розумів, що я своїй країні нічим не можу допомогти на цій війні, і все, що ми можемо зробити, тим більше в такому віці: прославляти країну на міжнародних змаганнях.

ВИХОВАНЕЦЬ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ШКОЛИ

- Розкажіть, будь ласка, про вашу кар’єру?

- Якось одного дня подруга мені запропонувала піти у веслувальну школи. Я спочатку не погодився, але вона наполягала – у підсумку розпочав займатися веслуванням. Перший рік мені якось було не дуже цікаво і лише, коли розпочалися змагання, в яких я, до того ж, став перемагати, мені зацікавив цей вид спорту. Ми стали на змагання в інші міста, медалей ставало все більше. І мені це дуже подобалося – я хотів все більше і більше медалей.

Pristay 03

13 червня 2021 року. Ковель. На першій сходинці п’єдесталу юнацького чемпіонату України (С1-200) з тренеркою Тетяною ДМИТРУК

- Перша знакова для вас медаль…

- Найпершу свою медаль завоював на змаганнях у Львові. Тоді я став срібним призером на дистанції 200 метрів. А до знакової віднесу медаль, яку я завоював в Дніпрі в 2020-му році – тоді через коронавірус об’єднали командний чемпіонат серед спортшкіл і чемпіонат України серед юнаків. В перший день я завоював бронзу на «тисячі», у другий – срібло на 500-метрівці, а в третій – переміг на свої улюбленій дистанції - 200 метрів. Цей успіх дав мені великий поштовх у заняттях веслуванням. З’явилося велике бажання більше тренуватися, щоб вигравати ще більше медалей.

- Що ще мотивує в складні моменти, адже веслування доволі важкий вид спорту, особливо в період базової роботи?

- Мотивують мене мої рідні і близькі. Мама, наприклад, постійно підбадьорює мене, каже, щоб я не зупинявся на досягнутому, продовжував наполегливо тренуватися. «У тебе все вийде», - каже вона. Моя власна мотивація – це почуття, коли стоїш на п’єдесталі. Почуття гордості за роботу, яку ти зробив. Ти отримуєш медаль, на твою честь підіймається. Все це дуже мотивує. Якщо це не золота медаль, значить, треба більше працювати, якщо золота – треба ще більше медалей такого ґатунку.

- Чи є у вас кумири – веслувальник, чи представник іншого виду спорту, з якого ви брали приклад?

- Юрій Чебан. Дві його перемоги в спринті на Олімпійських іграх. Це було просто щось неймовірне. Такі перемоги наповнюють бажанням ще більше працювати, щоб якомога частіше перемагати. І я теж прагну до олімпійських перемог, як Юрій Чебан.

НОВІ ЦІЛІ

- Мабуть із завоюванням бронзи юніорського Євро вже ставите більш серйозні цілі?

- Так. Звісно. Як я вже казав, хочеться якомога частіше підіймається на п’єдестал. Розумію, що для цього треба серйозно працювати.

- Ви бачите себе тільки в «двійці, 500», чи, може, ще в іншому олімпійському виді – «одиночці, 1000»?

- Із олімпійських видів бачу себе тільки в «двійці, 500». «Одиночка, 1000» - це не моє. Якщо пройти контроль на зборі, то можна. Виступати в цьому виді на відповідальних стартах – ні. Моя улюблена дистанція в «одиночці», як я вже казав – 200 м. На жаль, на юніорському чемпіонаті світу спринту не буде – тільки «500-метрівка» і «тисяча».

- Отже, які цілі на чемпіонаті світу?

- Медалі в двох видах програми: «двійка, 500» і «четвірка, 500». Вважаю, що у нас буде конкурентоспроможний квартет.

Інтерв'ю Віталія ПРИСТАЯ проєкту "Веслування України". Відеоверсія

Влад ЄФІМОВ, проєкт «Веслування України»



Новини Україна

15 серпня 2022

Збірна України вперше в історії виступить в чемпіонаті світу з кануполо

Збірна України з кануполо завдяки «вайлд кард» (спецзапрошення), яку отримала від Міжнародної федерації каное (МФК),…
09 серпня 2022

Олексій СЛІВІНСЬКИЙ: «Перед Олімпіадою напарнику розірвало півдолоні»

8 серпня виповнилося 50 років заслуженому майстру спорту України, чемпіону світу Олексію СЛІВІНСЬКОМУ. До вашої…

Міжнародні новини

15 серпня 2022

Анастасія ГОРЛОВА: «Майже без підготовки, але ми націлюємося на завоювання ліцензії на Європейські ігри»

Байдарочниця збірної України Анастасія ГОРЛОВА в інтерв’ю проєкту «Веслування України» підбила підсумки чемпіонату світу, поділилася…
15 серпня 2022

Українські ветерани веслування завоювали 11 золотих медалей на чемпіонаті світу

Українські спортсмени завоювали 27 медалей (11 золотих, 9 срібних 7 бронзових) на чемпіонаті світу серед…