Луцька байдарочниця Марія ПОВХ, яка стала триразовою чемпіонкою України-2026, в своєму інтерв’ю «Веслуванню України» підбила підсумки виступу, розповіла про плани на чемпіонат світу і Олімпійські ігри.
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА
– По-перше, дуже раді, що ви повернулися у велике веслування, по-друге, вітаємо з гарним виступом на чемпіонаті України…
– Так, дійсно, можна казати про повернення, оскільки була операція по видаленню апендициту, і певний проміжок часу я пропустила. Дуже рада, що вдалося вийти на старт, що Господь зберіг мене до цього часу і дав сили стати на дистанцію, попрацювати та ще й відібратися на чемпіонат світу. Звичайно, я радію і вдячна своїй команді, яка зі мною працювала, підтримувала і допомагала мені в тренувальному процесі.
Звісно, перед стартом було певне хвилювання, оскільки останні змагання були майже рік тому. Але це нормально для будь-якого спортсмена. Втім, як колись сказала моя напарниця по четвірці Марія Кічасова, стресостійкість дає впевненість в кожному гребочку.
Коли стоїш на старті, звичайно, хвилюєшся, але коли опускається «пастка» після двох-трьох гребків налагоджується сприйняття того, що потрібно далі робити навіть, якщо не вдається старт. І тут все достатньо швидко налагодилося…
31 липня 2026. Умань. Чемпіонат України. Після нагородження на дистанції 500 м. Марія ПОВХ з особистим тренером Романом ПОВХОМ і головним тренером збірної України Юрієм ЧЕБАНОМ.
ДИСТАНЦІЯ 500 М І ОЛІМПІАДА
– Найцікавіша, звісно, була п'ятисотка, де ви, за уточненими даними, на національних змаганнях перемагаєте, починаючи з чемпіонату України 2014-го року. Як журналіст чекав інтригу на цьому чемпіонаті України, враховуючи, що молоде покоління підростає…
– По-перше, дуже рада, що вже більше десяти років мені вдається залишатися конкурентноспроможною в цьому виді програми. Дистанцію 500 метрів я просто обожнюю. Вона, по-справжньому, олімпійська для мене. Це ізюминка, це класика. І я її люблю з самого дитинства.
Радію, що молоде покоління підростає. Працюватимемо далі. Дуже хочеться показати дівчатам своєю працею і своїм бажанням, що Олімпійські ігри — це реальність. І туди можна потрапити. Але з єдністю, величезним бажанням і трудом.
31 липня 2026. Умань. Чемпіонат України. Нагородження на дистанції 500 м. Марія ПОВХ зі Сніжаною СТАЛІНОВОЮ (ліворуч) і Іванною ДЯЧЕНКО.
МОТИВАЦІЯ
– Питання, яке мене завжди цікавить. Ви вже багато пройшли у веслуванні – за плечима три Олімпіади. Що мотивує зараз?
– Зараз мене більшою мірою мотивує віра. Віра — це перше, що є у моєму серці. Перемоги приходять, а віра завжди залишається в серці. І вона, мабуть, і мотивує. Тому що навіть декілька місяців тому, після видалення апендициту, та ще й після перитоніту , можна було сказати все вже закінчилося і не варто витрачати своє здоров’я на спорт.
Але віра в себе, віра в той шлях, який чекає мене попереду мотивує мене йти далі.
Я знаю і вірю, що у Господа Бога є на мене свій план, і просто сьогодні він мене використовує на спортивній арені, на водних доріжках. І це його перемога – на дистанції тисяча метрів і на 500-метрівці, просто моїми руками.
Звісно, завжди є мрії, бо без них не можна рухатися вперед. Але найголовніша моя мотивація — це віра.
ЧЕМПІОНАТ СВІТУ
– Які цілі ставите на чемпіонаті світу?
– Звичайно, згідно новій системі олімпійської кваліфікації треба якнайкраще виступати на кожному змаганні, особливо на чемпіонаті світу. Але складно планувати якісь місця. В будь-якому разі, потрібно удосконалюватися, навіть, незважаючи на те, що я багато років у веслуванні і пророблено дуже багато роботи. Удосконалюватися треба постійно. Не буває такого дня, щоб все було ідеально. Кожного дня праця над собою продовжується. Це, перед усім, дисципліна. Час покаже, що буде заплановано тренером в період підготовки до чемпіонату світу. Особисто у мене є бажання попрацювати з дівчатами в четвірці. Так що будемо вірити в себе.
Влад ЄФІМОВ, «Веслування України»