Краща спринтерка України Іванна ДЯЧЕНКО поділилася враженнями за підсумками чемпіонату України і очікуваннями від чемпіонату світу, який відбудеться в Познані з 26 по 30 серпня. На чемпіонаті України Іванна стала переможницею в «байдарці-одиночці, 200» і «байдарці-четвірці, 500», а також завоювала «бронзу» на 500-метрівці.
ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ
– Чесно кажучи, я суперзадоволена чемпіонатом України, – почала бесіду Іванна, яка, здається, завжди перебуває в гарному настрої, і це інтерв’ю не стало виключенням, точніше, зайвим підтверженням цього.
– Одне задоволення ганятися тут, - продовжила спортсменка. - Ми, як ви знаєте, тільки приїхали з чемпіонату Європи, де класно, як на мене, відганялися і на цей ейфорії виступили на чемпіонаті України.
Спочатку четвірка, а потім, на цій швидкості гребка влетіли в «одиночку, 500». Трошки відчувається, що вже давно не тренувалася, а весь останній місяць тільки ганялася. Тим не менш, тільки позитивні враження.
Просто в спорті я дуже люблю саме змагатися, а не тренуватися. Точніше, не просто змагатися, а вигравати.
– Після результату 1.52 на 500-метрівці, що ви показали на молодіжному чемпіонаті Європи, розраховували, що ви поборетеся за перемогу на чемпіонаті України, але не склалося…
– Тут важливо згадати, що Марія Повх – суперспортсменка, ми її дуже поважаємо. Досвід у неї колосальний. Щодо фінального заїзду, то дуже добре стартувала Сніжана Сталінова, як завжди. Треба дізнатися, як вона це робить. Маша трошки спокійніше стартувала. Так ми і їхали по дистанції, з одного боку від мене Сніжана, з іншого – Марія. А потім так поступово перебудувалися. На фініші мені щось вже важко стало. І в підсумку заїхала третьою. Але все одно дуже задоволена цим результатом, оскільки суперниці дуже сильні. Точно нема чого розчаровуватися, а тим більше, плакати (посміхається). В цьому і вся суть спорту. Сьогодні виграєш ти, завтра – хтось інший, і це буде для тебе додатковою мотивацією, щоб змінити ситуацію.
31 липня. Умань. Чемпіонат України. Іванна ДЯЧЕНКО на фініші фіналу на дистанції 500 м.
31 липня. Умань. Чемпіонат України. П'єдестал змагань на дистанції 500 м (зліва направо): Сніжана СТАЛІНОВА, Марія ПОВХ і Іванна ДЯЧЕНКО. Нагороди вручав головний тренер збірної України Юрій ЧЕБАН.
СЕЗОН РЕКОРДІВ
– Як оціните частину сезону, що пройшла?
– Ну, по-перше, я цього року побила всі свої особисті рекорди. Тому я дуже задоволена, що на 200-метрівці, що на 500-метрівці. Маю вже три міжнародні медалі. Востаннє так виступала, коли мені було рокі шістнадцять, а мені вже 22. В липні вперше з’їздила в Канаду – молодіжний чемпіонат світу і Кубок світу. Гонки, щоправда, вийшли не такі класні, як хотілось би.
І багато хто, казав, що я втомилася і більше високих результатів цього сезону не буде. Але ні – молодіжний чемпіонат Європи показав інше.
Дуже задоволена своїм результатом в одиночці на 500 м. Шкода, що це мій останній рік в категорії «молодь».
– Цього року на всіх міжнародних змаганнях виступала четвірка у складі Павлова/ Семикіна/ Дяченко/ Рибак. Які враження?
– Упродовж сезону відчувалося, що з кожним днем ми ставали все краще і краще. А я люблю відчувати, що я стаю краще, що екіпаж стає краще.
Ми ставали впевненішими в собі. Але виступ на етапі Кубку світу в Канаді змазав враження. Очікували, напевно, що після чемпіонату Європи будемо хапати зорі з неба, але воно так не вийшло. Скоріше за все, через акліматизацію... Хоча більшість команд були в таких умовах...
Тож цей результат трохи вибив з колії. Їхали з Канади з дуже неприємними відчуттями: і в одиночці не змогла потрапити в фінал, і в четвірці не найкращим чином виступили. Наче і старалися, а час поганий. На чемпіонаті України ми майже показали модельний час. З вітром, але, тим не менш.
30 липня. Умань. Чемпіонат України. Екіпаж збірної, який став чемпіоном України (зліва направо): Іванна ДЯЧЕНКО, Ганна ПАВЛОВА, Варвара СЕМИКІНА і Діана РИБАК.
ЧЕМПІОНАТ СВІТУ
– Які цілі на чемпіонаті світу?
– Знаєте, після кожного етапу відбору не знаєш, як буде далі (бесіда відбувалася відразу після чемпіонату України. – «Веслування України».) Чи будуть розформовувати четвірку, чи будуть когось нового садити, чи ми залишимося старим екіпажем і будемо далі його допрацьовувати. Ніколи просто не знаєш, що краще.
Але я сподіваюся, що залишуся частиною цього екіпажу. В будь-якому разі, сподіваюся, що ми зможемо показати класний результат на чемпіонаті світу, бо вся робота упродовж сезону була спрямована на те, щоб показати класний результат саме на дорослому чемпіонаті світу.
– Маєте на увазі часовий показник, чи місце?
– Орієнтуємося на все. Основна мета, як відомо, отримати ліцензію, тож відповідно, найважливіше – це місце. Але без часового показника класного, ти класне місце не займеш. Вид спорту у нас такий, що не можна орієнтуватися виключно на час. Нам треба орієнтуватися на, суперниць, які по бокам від нас. Бажано у фіналі.
– Які цілі на чемпіонаті світу?
– Дуже-дуже хочеться взяти медальку на чемпіонаті світу. Виграти – було б взагалі супер. Ставиш вищу ціль – отримуєш вищий результат. Хотілось би так. Не знаю, чи вийде.
Зараз якраз є повноцінний збір. Буде можливість повноцінно підготуватися до змагань. Цілих три тижні. Того я сподіваюся, що це дасть свої плоди, і ми класно відганяємось на чемпіонаті світу.
Влад ЄФІМОВ, «Веслування України»